Д.Ап.8:39-40 "Дух Господній підхопив Пилипа...опинився в Азоті..."
Сьогодні є проблема в вірі,
Яка приводить до чудес,
Є й християни - маловіри,
Не вірять, що Христос воскрес;
Під сумнів підпадають чуда,
Що на Землі Христос творив,
Не раз вже чув: "Іді отсюда!"
Коли про них я говорив;
Но серед нас Господь сьогодні
Творить знамена й чудеса,
Лиш нищі духом та голодні
Приймають в серце небеса;
А я не можу промовчати
Про те що бачив, чув, та знав,
А вам, звичайно, вибирати,
Яку я правду розказав;
***
В часи не так уже й далекі
Брат Фень Давид селом ходив,
По старості і для безпеки
Завжди кийочка він носив.
Його за ревність в Бозі знали
Не тільки в нашому селі,
Ще й як пророка поважали,
Усі дорослі і малі;
В неділю в зібрання ходили
В село сусіднє - Башлики,
Десь п'ять кілометрів від сили,
А трішки менше - навпрямки.
І кожний раз Давид був першим,
Із тих, хто в церкву поспішав,
Завжди радів, що шлях завершив,
Й ніхто його не обігнав.
Багато років так минуло,
Він свій закон не нарушав,
Но щастя раптом відвернуло:
Вдень натомився і...проспав.
Схватився і давай молитись:
(А сонце злегка припіка)
"Не дай же, Боже, запізнитись,
На ломлення у Башликах!"
На горизонті, в чиcтім полі,
Він бачить: йде одна душа,
Прискорив кроки мимоволі,
Але, пісок лиш заважа...
Ніяк завчасу не поспіти,
Хіба що хто-де підвезе,
Ген - мотоцикл, давай радіти,
Та жінку ззаді хтось везе.
Заплакав гірко серед поля:
"До чого, Боже, я скотився,
Нещасна, та зрадлива доля,
Бо я на зібрання спізнився!"
Протер від сліз старенькі очі,
Аж, зирк: Молитви дім стоїть,
Під'їхав мотоцикл, буркоче,
Давид їх обігнав на мить...
Мотоцикліст так здивувався,
Що в горлі голос затремтів:
"Давид!? А з ким я в полі зустрічався?
Так ти ж під'їхати хотів!"
"Хотів, та бачиш, не під'їхав,
А як я тут? не зрозумів,
Закрив я очі...о, потіха!
Коли ступив і їх відкрив:
Стою два кроки від будинку,
Ніде, нічого не відчув,
Та сила Божа за хвилинку
Зробила так, щоб я тут був!"
***
Живуть в селі Давида діти,
Та внуки, правнуки, рідня,
Заїдьте, й будуть вам радіти,
Посеред ночі й серед дня.
Комментарий автора: Цю історію я чув від самого Давида...
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 5688 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
6) Неприятие от моих признаний (2006-07) - Сергей Дегтярь Она всё также продолжала быть ко мне безразличной. Жизнь её не складывалась, как и моя. Слухи о том, как она ко мне относится ещё больше воздействовали на мою душу. Я ей не подходил никак. Я не мог выдерживать то, что я ей безразличен, поэтому переносил свои чувства на бумагу, в которых отказывался больше что либо писать о ней, но, снова лелеял свои чувства в надежде и вере даже тогда, когда мы попадём на небеса при воскресении из мёртвых. Тогда, думал я, осуществится то долгожданное и то, о чём я мечтал. Сейчас я понимаю, что нельзя жить чувствами и смотреть в будущее под влиянием эмоций. Я понял, что она не тот человек, который мне нужен. И сейчас я более не испытываю к ней ничего подобного. Мне удалось избавиться от всех этих ненужных страданий. Я верю, что есть та, которой я буду не безразличен. У меня сейчас есть подруги, которые не ровно дышат ко мне. Но, они не те, кто мне нужен. Они подруги и не более того. И чтобы не было соблазна - я не хочу с ними развивать близких отношений и тесной дружбы. Ирина же показывала мне своими действиями и словами, что я какой-то не нормальный. Я чувствовал, как она злится на меня из-за моей наивности в чувствах к ней. Я ей был страшно противен.
Проповеди : А СУДЬИ КТО? И КТО КУМИРЫ? Узбекская серия - Андрей Жаворонков Предлагаю Вашему вниманию свою проповедь. Написана она по принципу узбекской песни - что вижу, то и пою. Она входит в "Узбекскую серию". Проповеди этой серии издаются мною в виде маленьких брошюр, большими тиражами, и распростаняются (в основном), среди торговцев, на одесских городских рынках.