Схаменіться, люди, гинете,
Не покаявшись – загинете!
В алкоголі, блуді, розпусті,
У середині – чорні, пусті.
Сім’ї рушаться, сварки, немир…
Нащо злого в серце пускаєте?
Нащо вчинки його здійсняєте?
Чому ближнього дурите, судите, -
Де у вічності, люди, будете?
Хитруєте, фантазуєте, голосу совісті не чуєте,
Собі користі шукаєте, про Бога забуваєте.
Ігноруєте Його Слово, а Він прийде скоро!
Що Йому відповісте? –
Задумайтеся про це.
Ще сьогодні день добрий – покайтесь,
Із гріхами своїми розстаньтесь.
Бог за кожного з вас вмирав,
Щоб у пеклі ніхто не страждав,
Хто Його своїм Другом назвав.
Схаменіться, люди, гинете,
Бо з дияволом діла його чините;
А Бог рядом стукає й жде,
Життя кожного з вас береже,
І чекає, чекає ще.
2017
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не будет так всегда. - Тамара Локшина Так уж устроен человек... Все мы, живём прошлым. Нам дороги воспоминания, связывающие нас с отдельными отрезками времени. Мы охотно всматриваемся в прошлое, задумчиво смотрящие на нас со страниц фотоальбомов... даже настоящее не настолько существенно, потому, что мгновение спустя оно, настоящее, размеренно ложится на полки хранилищ прошлого. Стоит согласиться, что с прошлым мы связаны теснее, чем с настоящим или будущим. А там, где мы уже были, нам намного уютней и надёжней. Но не смотря на это, Бог хочет, чтобы каждый из нас жил верою в надежде на будущее.
